- навалити
- = навалитися; док. див. <<навалювати>>, <<навалюватися>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
навалити
Look at other dictionaries:
навалити — див. навалювати … Український тлумачний словник
навалити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
навал — у, ч. 1) Дія за знач. навалити, навалювати 1), 2), 4). 2) Нагромадження чого небудь у великій кількості; купа, куча … Український тлумачний словник
навалений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навалити 1), 2), 4). || нава/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
навалення — я, с. Дія за знач. навалити 1), 2), 4) … Український тлумачний словник
навантажити — 1) = навантажувати (кого, чим, що на кого доручити кому н. якусь роботу, виконання якихось обов язків тощо), нав ючити, нав ючувати (що на кого); завантажити, завантажувати (кого чим забезпечити когось роботою); навалити, навалювати (що на кого) … Словник синонімів української мови
нагромадити — I = нагромаджувати (накидати, накласти у великій кількості / безладно, купно), навалити, навалювати, навернути, навертати, накопичити, накопичувати Пор. нагортати 1), накласти I, нанести 1) II ▶ див. набути … Словник синонімів української мови
